Є «гострі» професії (в основному, водійські), до яких ймовірність зустрітися з ускладненою або аварійною ситуацією досить висока.

Але є і такий вид діяльності, зміст якої полягає в тому, щоб «заганяти» систему в аварійну ситуацію. Ми маємо на увазі випробувачів нових моделей автомобілів, танків, літаків, космічних кораблів, підводних човнів та інших технічних об'єктів.

На відміну від багатьох професій в мирний час діяльність льотчиків, космонавтів і підводників протікає в умовах постійної загрози для життя. В основі визначення ступеня ризику нещасних випадків лежить допущення, що кожен вид людської діяльності тягне за собою якусь ймовірність загинути в результаті аварій та катастроф. Для льотчика-винищувача ризик загинути в мирний час в 50 разів вище в порівнянні з льотчиками цивільної авіації, для яких він дорівнює 3-4-му випадків смерті на 1000 льотчиків.

Так, за період з 1950 по 1970 р. військово-повітряні сили США в результаті катастроф втратили 7850 літаків, при цьому загинуло 8600 льотчиків. Особливо велика ступінь ризику у льотчиків-випробувачів. Американський льотчик-випробувач У. Бріджмен писав, що під час освоєння реактивних літаків тільки на військово-повітряній базі Эдварс за дев'ять місяців загинули 62 льотчика. Сам він теж загинув у випробувальному польоті.

Аналізуючи перспективи розвитку космонавтики, Р. Т. Берегової та ін. зазначають: «Досвід виконання пілотованих космиче ських польотів в СРСР і США показує, що проблема забезпечення безпеки космічних апаратів по мірі ускладнення програми польотів все більше стає актуальною і важко реалізується на практиці».